20.07.2016 19:59
for all
228 views
rating 5 | 1 users
 © Джокер

Підійшла до мене дуже близько ти...

Підійшла до мене дуже близько ти, 

З межі статуса "ПОЗА ЗОНОЮ", 

Стала ввечері так неочікувано, 

Незнайомкою ти знайомою.


І пройшла ти не просто близько так, 

Як ніколи в житті не ходив ніхто.

І не поруч - прямісенько скрізь мене, 

Скорим потягом або швидким авто.


Відтепер чую кожной клітиною, 

Ніби, дихаю я по весні тобой.

Засинаю та прокидаюся, 

Як до сонця в твій напрямок головой.


І не можу я так! І не смію я!

Та не сміти, мені де узяти сил?

І немаю права відкритися, 

Ледве стримую до тебе розмах крил.


Досі скрині на всіх моїх гаджетах, 

Від тебе, на контроль кожні 5 хвилин, 

"ПОВІДОМЛЕННЯ САМІ ОЧІКУВАНІ"

А з екрана все вкотре - "НЕМАЄ НОВИН"


Твої відстані мене притягують, 

Близькість зовсім лишає розуму.

Якщо вітер волосся заплутає, 

Не ховай в капелюх їх, довір йому.


Бо це спогади нашого вечора, 

Тебе віршами ніжно торкаються.

Як не можу плести тобі косу сам, 

Нехай рими тим подихом граються.


Недописано ще, недосказано, 

Недочуєно та підвішено, 

Полусловом і полупоглядом, 

Проміж нами у червні залишено.


Джокер цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 03.09.2017 10:27  Каранда Галина => © 
 22.07.2016 11:25  © ... 

Знаєш людину багато років. Бачиш її майже кожен день. Випадкова зустріч, вечірня прогулянка, розмови... А наступного дня розумієшь, що (скажу дуже банально) дихати без неї не можешь. Але, є одно "АЛЕ". І у тебе, і у неї...

(В продовження історії почуттів "Сукня з чорного агату)

 21.07.2016 14:20  © ... => оксамит 

Мабуть, так і є... якщо не писав років двадцять, а тут так накрило. Але це все дуже складно зараз. 

 20.07.2016 21:05  оксамит => © 

Напевне саме так говорить, Серце і Душа...