Підійшла до мене дуже близько ти...
Підійшла до мене дуже близько ти,
З межі статуса "ПОЗА ЗОНОЮ",
Стала ввечері так неочікувано,
Незнайомкою ти знайомою.
І пройшла ти не просто близько так,
Як ніколи в житті не ходив ніхто.
І не поруч - прямісенько скрізь мене,
Скорим потягом або швидким авто.
Відтепер чую кожной клітиною,
Ніби, дихаю я по весні тобой.
Засинаю та прокидаюся,
Як до сонця в твій напрямок головой.
І не можу я так! І не смію я!
Та не сміти, мені де узяти сил?
І немаю права відкритися,
Ледве стримую до тебе розмах крил.
Досі скрині на всіх моїх гаджетах,
Від тебе, на контроль кожні 5 хвилин,
"ПОВІДОМЛЕННЯ САМІ ОЧІКУВАНІ"
А з екрана все вкотре - "НЕМАЄ НОВИН"
Твої відстані мене притягують,
Близькість зовсім лишає розуму.
Якщо вітер волосся заплутає,
Не ховай в капелюх їх, довір йому.
Бо це спогади нашого вечора,
Тебе віршами ніжно торкаються.
Як не можу плести тобі косу сам,
Нехай рими тим подихом граються.
Недописано ще, недосказано,
Недочуєно та підвішено,
Полусловом і полупоглядом,
Проміж нами у червні залишено.
