Осіннім ранком
Замальовки під хмарами
Скрябін
Ти зараз настільки далеко,
Що змерзли усі мої сни.
І все-таки ти – як в спеку
Ковток крижаної роси.
Тебе знову потяг кличе
Туди, де мене нема.
Я знаю, найбільше в світі
Ти любиш моє ім’я.
…Осіннім принишклим ранком
Прокинуся знов одна,
І це та мізерна плата
За те, що навік твоя.