Відпусти…
з рубрики / циклу «життя»
Цікаве й не певне те наше життя,
Як вважаєш?
На вході є мінус відшукано плюс,
На виході нуль упіймаєш.
Помножено біль на твоє співчуття,
Як думаєш відпустило?
То теплої ковдри засніжений хруст
Останні чуття зазнобило.
Осіннього листя нестямний танок,
Щорічний і звичний.
І подих таких найрідніших із вуст
Далекий і істеричний.
Остання вистава в театрі тіней
Комедія чи то драма?
Кінець то всьому зазвичай апогей,
У душу зачинена брама.
І скільки б тоді не шукати шляхів,
Воно того варте?
Кохати потрібно тоді коли хтів,
А зараз укрита вже карта.
І ангели всі мені вторять пусти!
Не варто тримати.
У боки усі, до небесних світів,
У душу других цілувати.
