Життя-художник
У ритмі вальсу й романески
Життя малює знову фрески.
Рожевим, білим і блакитним
І чорним, майже непомітним.
Малює вправно і співає,
Життя ж бо втоми і не знає.
Марини дивні та пейзажі,
А поміж них – портрети наші.
Людей зображено мільйони,
У них в руках – рублі та крони,
І гривні, й долари, і євро.
Це не картини. Це – шедеври.
Життя змальовує характер,
Бере лише реальні факти.
Бо від життя нема секретів:
Воно є автором сюжетів.
А ми, наївні, досі грішим,
І день за днем все зліші, зліші.
Життя ж зобразить на картині
Що вже було і що є нині.
Перед життям ти не злукавиш,
З життям не вип’єш чаю, кави.
Життя не ворог й не товариш.
Про дружбу з ним даремно мариш.
Під звуки арфи, піаніно
Життя малює на «відмінно».
У ритмі сальси й романески
Життя створило сотні фресок.
