24.11.2016 19:00
для всіх
384
    
  1 | 1  
 © Ірена

Не гарний одяг прикраша людину

Ще з давніх пір і по оцю годину 

Взяла я вислів на усі літа: 

Не гарний одяг прикраша людину,  

А щире серце і душа проста. 


Звичайно, без краси не обійтися,  

Вона ж бо, кажуть, порятує світ,  

В сім`ю єдину допоможе нам зійтися,  

Благословить на перший наш політ. 


Хіба на квіти не приємно нам дивитись,  

Що буйним цвітом на весні цвітуть? 

Лиш для краси їм суджено з`явитись,  

Бо радувати око - їхня суть. 


А ми ж не квіти, ми - всього лиш люди. 

Недовгий в нас на цьому світі строк. 

Нам - дарувать добро завжди і всюди 

І тішитись красою тих квіток. 


Не ми для когось служимо красою - 

Нам світу чудеса її несуть. 

Ми сильні, бо ми люди із тобою,  

Ми самі створюєм навколишню красу. 


Ніколи, ні, я зрозуміть не зможу 

Тих жалюгідних і нікчемних тих нероб,  

Що дбають у годину цю негожу,  

Лиш як заповнити свій пишний гардероб. 


Красивий одяг їхню душу прикриває,  

За одягом отим - душа пуста. 

А може, й зовсім там душі немає; 

Вона у тих лиш є, де квітне доброта. 


Настане час, коли тебе не стане, - 

Нікому тої не минуть біди, - 

Пройдуть роки, твоя краса прив`яне,  

А доброта ж твоя жеврітиме завжди.  


Тому живи, радій на цьому світі,  

Та не стопчи цю істину просту: 

Хай матимеш красу ти Нефертіті - 

Цінують люди тільки доброту. 


Отож, мій друже, знай достатку межі 

І мій довіку вислів не забудь: 

Хоча завжди стрічають по одежі - 

Але по розуму одначе проведуть.  



90-і рр.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!