Оймякон
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»
«Конечно, Оймякон…»,
«Синяя тетрадь»
Звичайно, Оймякон –
Не даль міжгалактична,
Та космосу закон
Мудрує все практично.
Щоб зір холодних мас
Втовкти температуру,
Він заставляє нас
Земну спалити шкуру.
Поміж планетних куль
В Сатурна на задвірках,
Там абсолютний нуль
В земних найближчих мірках.
На зірних віражах
(Зі слів космогоніста)
Кипить морозу жах
Десь градусів під триста.
А тут – за шістдесят,
І спиртовий термометр
Всох на шкалі невлад,
Не справився з зимою.
Конструктор заводський
Не зміг урахувати
Ні цей мороз леткий,
Ні зим космічні вади.
Чи врахували б ви
Дорогу, в стужу вбрану,
Що довша до Москви,
Ніж небом до Урану.
Оптичний цей обман
Шле ностальгій маною
Морозяний туман
З масштабів кривизною.
У метрах і в словах,
В любові, злобі, зраді,
Щоб ми в земних дивах
Жили й конали, раді.
_
Конечно, Оймякон
Не звездное пространство.
Космический закон
Не будет столь пристрастным,
Чтобы заставить нас
Узнать температуру
Далеких звездных масс,
Обжечь земную шкуру.
Далеко за луной,
В окрестностях Сатурна,
Там абсолютный ноль
Земной температуры.
Там во владеньях звезд
(Расчет космогониста)
Господствует мороз,
Так градусов на триста.
А здесь – за шестьдесят,
И спиртовой термометр
В бессилии иссяк,
Не справился с зимою
Конструктор заводской
Его не приспособил
Учитывать такой
Мороз весьма особый.
Заметили ли вы,
Отсюда, как ни странно,
Дорога до Москвы
Длинней, чем до Урана.
Оптический обман –
Изнанка ностальгии,
Морозный наш туман
Масштабы дал другие.
В рулетках и часах,
В любви и в преступленье,
Чтоб мы о чудесах
Имели представленье.
_
Коментар перекладача.
Оймякон відомий як один з «полюсів холоду» на планеті – районів з найбільш низькими зареєстрованими температурами в північній півкулі. Це місце знаходиться в двох днях їзди до Якутська – столиці регіону.
Середньомісячна температура січня в Оймяконі складає – 54, 1 градуси. Там і зараз проживає населення, а місцева школа закривається тільки після – 52 градусів.
Дорогу до Оймякону, так званий Колимський тракт, прозвали «Дорогою на костях». Ця унікальна дорога, побудована в’язнями Гулагу в період Сталінської ери, лежить через Верхоянські гірські хребти. Вона багата історіями про трагічні долі багатьох людей. Вирізані з гір мости, переходи разом з бараками і залишками концентраційних таборів – видіння і спогади вражаючі.
.gif "{#}")
