Промінець світла
Заблукала душа в лісі темному
Поміж гіллям сплячих дерев,
Серед тіней їй маряться демони,
Хижі постаті...чути їх рев…
Де знайти оберіг, де сховатися?
Та спокути гріхи настав час...
Що промовити, як обізватися?
Поки зовсім ще світ не погас...
Пам`ять марить у затінку осені
Думки списами наскрізь чоло,
Чорні хмари, ні клаптику просині,
Горем, смутком весь світ сповило…
Влада Демона світом панує,
Нищить все, поширює злість.
Щастя, радість безслідно руйнує –
Всесвіт гине від болю і сліз…
Отче наш, рятуй людські душі,
Хай молитва зігріє серця!
Добрі, щирі слова небайдужі -
Вірю в силу і мудрість творця!
