А раптом зникне казка
а раптом зникне казка... назавжди.
і що ти зробиш? як тоді всміхнешся?
хтось скаже твоїй зірці "гей, зажди!"
і все життя від тебе відсахнеться.
болять думки. вервечкою годин
минає рік, мов створений із льоду.
і тільки смуток в дверях сам-один
дає тобі гіркий ковток свободи.
і тільки лишиться один той час.
холодний, непривітний і суворий.
і люди, для яких немає нас,
і для яких все людство непрозоре.
то що, як зникне казка? говори.
от я - не виживу: одні лише закони,
німі ліси й бездушні явори,
залізні крила і скляні дракони...