11.01.2017 03:14
для всіх
1476
    
  5 | 5  
 © Серго Сокольник

Батьківське

Батьківське

Струни нервів дзвенять налякано-

Чуєш? Ні?

Знов дитятко мале заплакало

Уві сні...


Знову ніч проведеш невесело...

Херувим...

Ти невдягнена і нечесана

Понад ним...


Я на відстані... Я на відстані...

Полем дим...

Не знайду собі нині місця я-

Ти прийди


У думки мої, заколисане

Як засне, 

Берегинею ти записана

В долі нерв...


Бережи дитя... І люби його, 

Мов мене-

І моє життя куля і вогонь

Омине.


Зігріватиме вас з малютиком

Світлий Бог.

Хоч душею би доторкнутися

Вас обох...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.09.2017 20:39  Надія Крайнюк => © 

Щойно переглянула відео, яке мені надіслала в приват Олена Макарчук. Прибігла сюди, почитати ще раз цей зворушливий до сліз вірш.
Дякую Вам, Серго, за високу творчість! Хай щастить!

 12.01.2017 21:42  Тетяна Чорновіл => © 

Писала вже відгук, та десь подівся. Мабуть, не зберегла.
Вірш дуже сильний.
Відчулось.

 11.01.2017 20:29  Каранда Галина => © 

а скільки ж тих ночей було довгих і страшних, коли невдягнена і нечесана, і сама понад ним...
навіть без війни актуальний і сильний вірш.
а війна ще й підсилила в рази...
чудово.

 11.01.2017 20:25  Олена Коленченко => © 

Гарний і світлий вірш!

 11.01.2017 09:11  Георгій Грищенко => © 

Неймовірно чудовий вірш.