Танок мрій
з рубрики / циклу «кроки»
Часточки пустки наповнюють змістом повітря
Ззаду багато, з переду ніби й не густо.
Знизу не бачу від них навіть сліду,
А наді мною лічити й лічити, - десь до обіду.
Он праворуч порожнечу цілує пилинка
Променем лампи настільної грає частинка.
Нерви стягнуло попід чолом, ніби струни,
А в голові не складаються пазли, уривки і руни.
Сильним мовчанням враз розриваю я тишу
Щось ще доводжу, мрію кохаю, і пишу.
Погляд спустошений десь закидаю за обрій
Щось ще будую на розваллі душі десь у собі.
Сонце із обрієм в хвилях видало сальсу
Я ж Вас запрошую в мріях до вальсу.
Очі у очі, руку на стан, тіл торкання,
Най у цій пустці танцює примарне кохання…
