Моєї пам’яті вино
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»
«Я, как мольеровский герой»,
«Синяя тетрадь»
Як той герой Мольєра я,
Мов лікар мимоволі,
Не знаю, чи душа моя
Загоїть давні болі.
О, якби пам’ять відійшла,
Я б розуму досаду
Немов сміття спалив дотла,
Додавши в мозку ладу.
Я вчасно б їв, заснути зміг,
Жив чинно, по порядку,
І в білих присмерках нічних
Не спалював лампадку.
А то несуть мені вина
Залитися від туги,
Немов у тім його одна
Розрада в час наруги.
_
Я, как мольеровский герой,
Как лекарь поневоле,
И самого себя порой
Избавлю ли от боли.
О, если б память умерла,
А весь ума остаток,
Как мусор, сжег бы я дотла
И мозг привел в порядок.
Я спал бы ночью, ел бы днем
И жил бы без оглядки,
И в белом сумраке ночном
Не зажигал лампадки.
А то подносят мне вино
Лечить от огорченья,
Как будто в том его одно
Полезное значенье.