Терпець
Дріб барабанів… Йде парад,
святкують зрадники трьохріччя.
Матрьошок має маскарад -
"не севастопольске" обличчя.
Стоїть за гаслами ватаг,
"пігулки-мрії" до контролю.
Летять каміння з Кара-Даг,
нові синоніми знеболю.
Карає долю паралель,
де буде Крим найближчим часом?
Якийсь маніяк, «збирач земель»,
привів «зелену біомасу».
Немовби, знову землетрус
руйнує долю красномовно.
Мій Херсонес спаси, Ісус,
і Балаклаву безумовно.
Радіє біс-пенсіонер,
поняття м’яте та заснуле,
цвілим соцтабором химер,
майбутнє тягне у минуле…
На цвинтар тягне в "сересер",
співає карлика-пісЕньку.
А той, невдаха-режисер,
багнюку ллє на нашу неньку.
Рве в клапті час, стриже овець,
годує Крим нудне сумління,
добіг кінця, скінчивсь терпець,
вже час, збирати нам каміння…
Юрій Слащов©28.03.2017
