"В руді словесній золото знайди..."
В руді словесній
Золото знайди –
Його перетопи
На віще Слово…
Добудь малу
дещицю ту
З руди –
І в небо
Птахом зринеш
Веселковим.
Він барвами засяє
Поміж трав,
Зростатиме у синім
Піднебессі…
А той, хто щастя
Золоте украв,
Ніколи вже на прийде,
Не озветься.
Тож відпусти
Усі свої страхи –
Нічні примари миттю
Пощезають…
Рядки летять на волю,
Мов птахи,
Піснями дзвінкострунними
Вертають.
