Нічне
Усі поснули, місто спить,
лиш де-не-де автівку чути...
Минає час за миттю мить,
ким невідомо в цикли скутий.
Ось оберт стрілки, ще і ще -
секунди в’яжуться в хвилини,
стираючи реальність вщент
окремо взятої людини...
І миті ці її життя
навколо всі воліють вкрасти -
ось математика проста
назавжди втраченого щастя...
На небі зорі мерехтять -
то Всесвіту лукаві очі,
свідки любові та проклять,
що теж все це пізнати хочуть….
>м. Одеса, 22.08.2017 р.
