Львівська осінь
Летять удаль, як напролом,
Стрімкі хвилини, щастям гріті.
І вже спливло, як не було,
Таке примхливе львівське літо.
Натомість – осінь. Листя жар,
Легка кленова позолота...
І дощ півдня̀ – як із відра,
Умить вичерпує всі квоти.
Туманів шлейф, каштанів стук,
Рудим припудрена бруківка…
Вже осінь там, вже осінь тут,
В довіру входить осінь львівська.
м.Львів, 6.09.2017
