05.10.2017 08:00
for all
188 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Юрій Слащов

Відвертістю стогне поета душа

Відвертістю стогне поета душа

Відвертістю стогне поета душа


Дивиться у очі, казати в обличчя, 

І мати, від влади, ганебну брехню!

Які ж, ми беззубі! – Де наше величчя?

Невже за душею немає вогню!

Невже ми невдахи, в країні самотні?!

Не маємо волі, а доля сміття!

Дивиться у очі "Небесної сотні", 

Вона закликає на краще життя:

Себе поважати, країну та мову, 

Родину кохати, дітей - без кінця!

Вставай Україно, будуємо знову, 

Довіру до людства скрізь щіри серця!



Юрій Слащов©05 жовтня 2017 року

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 06.10.2017 13:52  © ... => Борис Костинський 

Отож, Борю. може пора починати з самих себе? Того і дивися, навчимося знатися на людях. 

 06.10.2017 13:48  © ... => Серго Сокольник 

Так і є, але настав час визнавати свої помилки, далі нікуди експериментувати. Дякую! 

 06.10.2017 13:41  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую, Тетяна! Кожна людина у житті хоча б раз ставала перед дуже жорстким вибіром. Більшість людей навіть того неусвідомлює, але бути ТАКИМ чи ІНШИМ, це шлях, котрий веде до вивищення чи занепаду! 

 06.10.2017 07:51  Тетяна Белімова => © 

Хороші Ваші слова, пане Юрію! Почують тих, хто не сипле образами, хто не зневажає співрозмовників, але своїм життєвим прикладом надихає співвітчизників стати бодай трішки кращими. З такого погляду, поезія Маланюка, Симоненка, Стуса виконує подібне покликання в нашому суспільстві. Їхнє слово вагоме, бо воно від поета і громадянина, бо кожен із них поклав власне життя за кращу долю України. 

 06.10.2017 03:12  Борис Костинський => © 

Так все воно і є, Юра! 

 06.10.2017 02:03  Серго Сокольник => © 

Нажаль, влада- це наше власне викривлене віддзеркалення...