Відвертістю стогне поета душа
Дивиться у очі, казати в обличчя,
І мати, від влади, ганебну брехню!
Які ж, ми беззубі! – Де наше величчя?
Невже за душею немає вогню!
Невже ми невдахи, в країні самотні?!
Не маємо волі, а доля сміття!
Дивиться у очі "Небесної сотні",
Вона закликає на краще життя:
Себе поважати, країну та мову,
Родину кохати, дітей - без кінця!
Вставай Україно, будуємо знову,
Довіру до людства скрізь щіри серця!
Юрій Слащов©05 жовтня 2017 року
