Я К Б И
Монолог недолюбленої
Тяжелый крест достался ей на долю:
Страдай, молчи, притворствуй и не плачь;
Кому и страсть, и молодость, и волю -
Всё отдала - тот стал ее палач!...
Н. А. Некрасов
Страдай, молчи, притворствуй и не плачь;
Кому и страсть, и молодость, и волю -
Всё отдала - тот стал ее палач!...
Н. А. Некрасов
Якби хоч трошечки поваги
Знайти у свого чоловiка,
Тодi, здається, що довiку
Це надало б менi вiдваги.
Якби хоч крапельку маленьку
Любовi ще, а може й другу,
Тодi про цю пекучу тугу
Забулося б моє серденько.
Якби вiнок колючий зняти,
Бо й так у ранах грiшне тiло,
Бо це не суддi, не пiлати
Менi страждання присудили.
Якби... Якби... Вставай, ледащо,
Кiнець дороги ще не скоро,
А слiз нема вже. Вгору, вгору
Тягну цей хрест, не знаю нащо.
Якби ж то знать ще пiд горою,
Що хрест нести вiн не поможе...
Упала знову. Зглянься, Боже,
Над тою жiнкою старою...
