Сутінкові грудневі дощі
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Росять марево плинного сну.
Тільки сплески ліхтарні вночі
Розполохують холод пітьми.
У знемогу краплин шелестку
Заплітаю чуття дивину
З шалиною жаркого сніжку
В безпорадній облозі зими.
Цю тремку видозміну води
Не застудить мороз до пуття,
Тільки мряки краплинні сліди
Ніч розвіє туманом, як дим.
З ним розтану я в сутінь нічну
Там, де твого зізнання чуття
Мріє в мареві плинного сну
Полум’яним листком золотим.
