"Тиша зимова. Біліє од снігу земля..."
Тиша зимова. Біліє од снігу земля.
Обриси звичні зникають,
Усе зупинилось.
Миті, мов краплі…
Цей вечір мов дзвін кришталя…
Дніпре, ми бачимось знову
На березі білім.
Ти мене кличеш незмінно
Дитинства ріка…
І захищаєш од лиха,
Тривогу лікуєш…
Я коло тебе велика,
Одна я слабка…
«Буде усе, як захочеш»,
Незмінно віщуєш.
Я пригорнуся на хвильку
До дужих грудей
І заспокоїш тривогу,
Мов хвору дитину…
Дніпре мій милий, до зустрічі!
Йду до людей…
Так, я живу серед них…
Непрості там дороги.