Адамо
Я сьогодні не один -
Адамо і лезо свічки...
Розмальовує камін по стіні
розморожені пісні,
візерунки потойбіччя,
бризки полум`я з полін
на стіні.
А за ним шепоче сніг
в унісон із Сальваторе,
як колись він вперше ліг
на плече.
І залишив тихий щем...
Лиш мелодія повтором
по щоках забутих слів потече.
Риски-зморшки від років
на обличчі у гітари,
від вогню беззвучний спів -
полиск струн.
Ноти-діти по листу,
над еспрессо - цівка пари.
...Сірим попелом дотлів
тихий сум.
США, 21.03.2010 р 17.00
