22.03.2018 15:58
для всіх
258
    
  3 | 3  
 © Юлія Шевель

Просто говори

Він знов благає: "Просто говори

Про все на світі, лиш би тебе чути.

Словами мою тугу розірви, 

Налий у мене слів, немов отрути".


Він просить голосу, він просить глибини, 

Без значень, змісту, ярликів і дати.

"Я говоритиму, та ти мене спини, 

Щоб ще хвилину встигли помовчати".


"Я хочу чути тембр твоїх думок, 

У мить, коли нема очей твоїх навпроти.

Ти знову плакала, бо голос твій промок, 

Ти важко дихаєш в уривчасті звороти.


Ти кажеш, що у вас ідуть дощі, 

Нема тепла, не справдились прогнози.

Я ж чую лиш, як із гарячих щік

Ти вкотре витираєш дрібні сльози".


Він знов благає: "Просто говори, 

Впусти мене ще раз в свою тональність!

Здається, що я сам тебе створив, 

Бо чи ж кохати голос - то реальність?".

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.04.2018 14:49  Віталій Перетятько => © 

Можна і за голос покохати. Хороший вірш.

 23.03.2018 09:46  Тетяна Белімова => © 

Гарно! Думаю, якщо так залюблений у голос, оцінить і все решта)))) Бо жінка ж не сирена, щоб її лише за голос кохати)))))