Місяць на небі
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Місяць на небі нічку колише,
Гублячи зорі в купіль ріки.
А за водою відблиски лише,
Сходять у плину срібні стежки.
Стань тільки в воду – сяйво схитнеться,
Ніжно схолодить сну глибина.
Чарами ночі з трепету серця
Марно шукати плинного дна.
Хвиля де хлюпне срібла стежками
Чи форкне кінь твій на бережку –
Повінню спраглі коси струмками
Хлинуть між зорі в воду лунку.
І все безмовно викажуть очі,
В повені тиші – мрій острівки
Там, де ясніє місяць край ночі,
Гублячи зорі в купіль ріки.