Друзі
з рубрики / циклу «Все і всі»
Минають дні, відсвічують світанки,
Летять хмарки і плачуться дощі.
А ми з тобою друзі до останку,
Та хочем ближче бути у душі.
Нам на торкання відстань замінити,
І до цілунків врізати шляхи.
Щоб серце серцем врешті відігріти,
І хай говорять про якісь гріхи.
Зависники нехай скриплять зубами,
І жаба чавить душі чорні їм!
А я торкнусь до вуст твоїх вустами,
І розчинюсь у подиху твоїм!
