Я хочу відпустити свою пам’ять

Я хочу відпустити свою пам’ять, 

Вона у собі має зайвий мотлох  

Невдалими словами мене ранить,  

Пробуджує старе, вселяє острах. 

Чому вона дурниці зберігає? 

Мені про них бажається забути, 

Життя чудово пам’ять моя знає, 

Я іноді не хочу її чути. 

Як мріється навчитись блокувати  

Невдалі помилки та негаразди, 

Аби нагору вміла видавати 

Лише святкові дні, лише прокази. 

Але тоді зостанеться порожня, 

Не так в житті багато насолоди, 

То ж досі я на те лише спроможна: 

Складати в коробки нові незгоди.