Драконяче насіння
Той Змій московський – осьдечки лежить,
З-під кожного камінчика він зирить…
У погляді його немає віри,
Хижацька лють в зіницях струменить.
Згорнувся він кільцем, той лютий враг,
Його нечистий дух охороняє…
Ні спокою, ні миру тут немає –
Лише безвихідь і вселенський страх.
Нувориші його відгодували…
Тепер і нині, скрізь – завжди їм МАЛО.
Пожерти хочуть душі, хліб, каміння…
Драконяче посіяти насіння!