09.07.2018 21:51
для всіх
234
    
  2 | 2  
 © Савчук Віталій Володимирович

АМоре

АМоре

з рубрики / циклу «Все і всі»

Наша зустріч остання була так давно, 

Так давно, що і не пам`ятаю.

Як завжди десь пірнали акули на дно, 

Кораблі десь на хвилях хитало.


Літнє сонечко грало у хвилях твоїх, 

Чайки з пірсів раптово злітали.

Я ж губився у роздумах дуже сумних, 

Зник туди, де мене не шукали.


Бар у парку, коньяк, кругом люди чужі, 

У повітрі куйовдиться спека.

Мої мрії, думки то скоріш міражі, 

За спиною "Зелена аптека".


Я неквапно по місту собі мандрував, 

І тихенько добрів я до моря.

Ну а потім у хвилі пірнав і пірнав, 

Наче змити хотів усе горе...


Ген за обрій вже сонце червоне сіда, 

І фарбує у колір вітрила.

Мені ноги цілує зелена вода, 

І мій сум як пісок розчинила.


Шини чорні товчуть по дорозі дабстеп, 

Підлітаючи швидко угору.

І коли мене виснажить палений степ, 

Я до тебе вернусь моє море.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.07.2018 17:38  Зав`ялова Валентина => © 

Чудовий, щирий вірш!

 10.07.2018 08:54  Тетяна Белімова => © 

Класний вірш-присвята морю та літу)))
Єдине, що не можу впізнати місто на фото)))))) Одеса?