Плин життя
Збираю плин думок своїх докупи:
Минуле, сьогодення, майбуття...
Що кануло, уже не повернути,
Не зупинити плин ріки життя!
Не має час ні меж, ані побачень,
Лиш сни вервечками і... дежавю...
Звучать слова, а скільки в них призначень:
Хвилююче пробач або люблю!..
У сповіді душа складає вірші...
У кожному є доля й епілог.
Цілющі їх властивості не гірші
За ліки - в цих словах говорить Бог.
Дає їм крила і веде у вічність,
А пам`ять знов народжує рядки:
Є філософські нотки, є й ліричні,
А навздогін їм стеляться зірки...
Моє життя у думи оповите...
Минуле... Сьогодення...Майбуття...
Роки життя - мов озеро розлите:
Ані початку, ані вороття...
