11.09.2018 22:24
for all
142 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Серго Сокольник

Сонях

Сонях

Ще тепло і сонячно там,  

Де трави приховують літо, 

І неба збудований храм

Не знищено іншим завітом.

Замовкли птахи у гаю, 

Аби не порушити сон цей...

Та сонях голівку свою

Уже не поверне до сонця, 

Побачивши, що відбулась

Одвічного смутку подія.

Що осінь у гості зайшла, 

Що літо пішло- зрозуміє.




Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.09.2018 02:35  © ... => Тетяна Чорновіл 

О так... Бо він повен зерна пізнання))) Дякую, Танюш) 

 17.09.2018 06:31  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш душевний і красивий! Зате сонях зуміє порадувати осінь щедрим урожаєм, результатом літнього розквіту! 

 14.09.2018 21:14  © ... => Надія Крайнюк 

Це осінній смуток... Що ж,.. ми залежні від зовнішніх обставин... 

 14.09.2018 20:04  Надія Крайнюк => © 

Гарно і трішки сумно 

 13.09.2018 10:37  © ... => Костенюк 

О))) Приємно, хоч ми з Лермонтовим на брудер не пили))) 

 13.09.2018 08:35  Костенюк => © 

Натхненний Лермонтівський образ.