І все таки осінь...
з рубрики / циклу «Все і всі»
І все ж таки осінь...
І крутяться листя приречено.
У трубах зіржавілих сумно сурмить саксофон.
І цілиться дощ небезпечно
У серця незриму мішень...
І знову тумани...
Обплутають тіло так тихо.
Та яблук достиглих між ночі розкотиться звук.
А літо ще з придихом диха
Мій розум надія дурманить...
Згасає багаття...
У небо злітають жарини.
Напевно намріяли стати поближче до зір.
Зів`ялі чарівні жоржини
Та плентає далі життя...