З досвіткових видінь
з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»
З досвіткових видінь
Сонця сонного тінь
Сном омріяну мить
В різнотрав’ї скимить.
Тиші сонячний звук
В пута ловить павук,
І вплітає в зело
Срібла росяне тло.
Чи сприйму до пуття
Те тремке відчуття?
Як узнати ману
Мерехтливого сну?
Вітерцем лиш траву
Крізь імлу смеркову
Колихне в унісон:
– То не сон… то не сон…
А з досвітніх оман
Густо плине туман,
Вплівши в сонця жагу
Спраглу мить дорогу.
