САМОТНЬОМУ
з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»
Пробач свою кохану, любий,
Що в часу вир спливла водою,
Що без цілунків в‘януть губи
Вночі на пару з самотою.
Пробач…
Куди б недоля не звернула,
Не стерти з дум краплини щастя
І ту, що в небуття пірнула.
Від серденька втекти не вдасться!
Куди?..
Не смій в плітках шукать розради
І смутку злість в вині топити.
На мить несуть полегкість зради,
Та з ними мусиш болю спити.
Не смій!
Знайди сто приводів вернути
Те, що так втрачено недбало.
Зумій кохання осягнути.
Хоч знаєш, що навік пропало,
Знайди!...
