16.11.2018 22:00
18+
1885
    
  3 | 3  
 © Тичина Павло

Голод

Голод

Хоч би світало... – Мамо, хліба!

Підвівся батько: замовчи!

Коло вогню в вагоні збились

і мруть голодні втікачі.


І дим їм очі виїдає.

Мороз проходить аж в кістки.

А за вагоном крик і гомін, 

обмін, торгівля і свистки.


В лахмітті, в скорбі, у болячках

зігнулась мати. В щось дитя

укутала, та все: ну, спати –

навік заснуло б ти... Життя!


Прийшли сюди, а голод з нами.

Й нема людей поміж людей.

Ти чув?.. недавно десь тут жінка

зварила двох своїх дітей...


Одскочив батько: божевільна!

Мовчи! мовчи! До чого це? –

Схопилась мати й закричала, 

а батько плюнув їй в лице...



1921 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.11.2018 01:15  Борис Костинський => © 

Що ж, Павло Тичина був дуже талановитим поетом, але... В історії України він назавжди залишиться співцем комуністичного режиму. І ніким іншим! "Краще з`їсти кирпичину, ніж учить Павла Тичину!",- це знають усі українські школярі часів УРСР. Не схотів пан Тичина загинути героєм, вибрав затишок київської "сталінки" в престижному домі Спілки письменників УРСР, ну от і має отакий спомин тепер. Драма! Справжня драма! Але, хвала Господу - Україна має Василя Стуса. На його прикладі буде виховуватися ще не одне покоління українських учнів.