Круки
з рубрики / циклу «Все і всі»
Чом ти плачеш сиве небо,
чому страждаєш?
Он знову зграями круки,
куди? не знаєш.
Знов тишу рвуть чужі слова, -
брехні промови!
А правди щирої ледь-ледь
живіє слово.
Тремтить і стогне під дощем
старенька стріха.
В душі неспокій, бродить щем,
як перед лихом.
Ряди домашніх яничар
збирає зрада.
Такі брати що й без війни
уп`єшся ядом.
Їм що Ісус, що Сатана,
бо в мізках - вата!
За гроші й матір продадуть,
гуртом із татом!
І будуть дурники тоді,
собі радіти,
І їм все рівно, що малі
загинуть діти...
І стріхи батьківських хатів,
накриють "Гради",
і понівечених корчів
старого саду...
Не шкода тим, хто зараз тут,
кохає зраду!
Їм наплювати на Майдан
і на могили,
тих, хто за них на захист став,
скалічив тіло.
Не вічно падати дощам,
крукам кружляти.
І прийде день коли "браткам"
зійде розплата.
І ми співатимем пісень,
про маму й тата.
На шлях Чумацький поглядать,
і зорі сині.
І мирно діти будуть спать,
у всій країні.
