22.12.2014 01:15
для всіх
229
    
  7 | 7  
 © Ем Скитаній

Круки над облогою

Круки над облогою

до віршувань в окупації

стугоном гуркотом гомоном здушеним

місто ледь дихає урвантом здавлене

стежка до обрію десь у віддаленні

чорнокриваво вибухом скрушене

в сизому горнію хмУрному круки

кружають колами тінями хижими

понад хрестами руїнами хижами

в погляді пошук із болями злуки

сіли на дереві злі насторбучені

сваряться крюками в лунах відлунними

дощ закрапав раптом в часі заблуканий

в зиму не зливою птахам в обурення

грудень захмарений маренням слоти

схлипами хлюпає скреготом з хрипами

сіється сіткою що поза шибками

у лабиринті часовороту...



19 грудня 2014р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.12.2014 19:51  Деркач Олександр => © 

Класно написано...

 22.12.2014 00:15  Ганна Коназюк => © 

Важкий вірш з пекельною картиною реалій...
Вдало передали тривогу і смуток "тиші"...

 21.12.2014 16:35  Тетяна Чорновіл => © 

Відчулось зразу.
Тривожний пейзаж. Ті круки, як знамення!
Нехай будуть знаменням погибелі ворогам нашим!

 21.12.2014 16:04  Панін Олександр Миколайович... => © 

А час тиші, а час тиші - все гучніше і гучніше.
Сильна поезія, гарні алітерації.

 21.12.2014 15:34  © ... 

це у так званий час "тиші"...

 21.12.2014 14:08  Світлана Рачинська => © 

Страшно... Годі й коментувати. Жахливі лабіринти часу. Що ж тут добавиш?...