Круки над облогою
до віршувань в окупації
стугоном гуркотом гомоном здушеним
місто ледь дихає урвантом здавлене
стежка до обрію десь у віддаленні
чорнокриваво вибухом скрушене
в сизому горнію хмУрному круки
кружають колами тінями хижими
понад хрестами руїнами хижами
в погляді пошук із болями злуки
сіли на дереві злі насторбучені
сваряться крюками в лунах відлунними
дощ закрапав раптом в часі заблуканий
в зиму не зливою птахам в обурення
грудень захмарений маренням слоти
схлипами хлюпає скреготом з хрипами
сіється сіткою що поза шибками
у лабиринті часовороту...
19 грудня 2014р.