28.03.2019 21:04
З дозволу батьків18+
58 views
Rating 5 | 8 users
 © Надія

Рве, шарпа вітер

Рве, шарпа вітер слова на шмаття,

А ніч шепоче: — Не буде щастя…


— Дозволь, мій вітре, його любити,

Бо я не зможу без нього жити.


Не гнівись, нічко, тебе благаю,

Лиш з тим козаком побратись маю…


— Тебе чекаю, моя ти люба,

Там, де і завжди, там біля дуба.


Яка ж ти гарна! І серцю мила.

Мене, я хочу, щоб ти любила.


— Я добре знаю, що я красуня,

Приходь, козаче, туди, де клуня.


До ранку будем удвох з тобою,

Нас ніч прикриє темною млою.


Козак дівчину привів до ганку...

Співали півні... Аж на світанку.


— Це — мій коханий, не лайте, мамо!

І я — кохана його, так само.


Змирився тато, змирилась мати.

Дали вже згоду весілля грати!


16. 12. 2014 рік

Фото з інтернету

Смт Шевченкове 16. 12. 2014 рік




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.06.2019 22:12  Іцхак Скородінский => © 

Перший двовірш!!! 

 02.04.2019 18:15  © ... => Серго Сокольник 

Та так, Серго. Дякую.  

 02.04.2019 01:19  Серго Сокольник => © 

О) Сюжет любові- веління крові))) 

 31.03.2019 08:58  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, п. Тетяно! Добре, якщо батьки розумні люди і підтримали вибір молодих. Може б вони й не такого зятя хотіли, та проти кохання нічого не вдієш. :-)  

 30.03.2019 23:00  Тетяна Чорновіл => © 

Виходить, хай там як шарпає вітер і віщує тривоги ніч, а коли двоє зустрілись навіки, то в парі здатні побороти незгоди. 

 29.03.2019 18:24  Лора Вчерашнюк => © 

Гарний вірш з чудовим фіналом - незвично для наших класиків! Я за зміну шаблонів!!!!! Хай Вам щастить!!! 

 29.03.2019 15:42  © ... => Борис Костинський 

Знаєш, Борю, бувало, що дівчина сном духом нічого не знає, а про неї такий поголос іде, що аж. Це життя і злих язиків у ньому дуже багато.

Щодо КПРС. Таке було. Це правда. і на партком викликали, якщо комуніст, і на зборах розбирали... Жах.  

 29.03.2019 12:56  Борис Костинський => © 

Ясно. Раз вони у клуні балакали до самого ранку про види на майбутній врожай, тоді батькам можна не бентежитися. ;-)

До речі, і таке у давні часи було під забороною. Я чітко пам`ятаю мою молодість, то тоді, якщо дівчина ходила з хлопцем кілька разів у кіно, а, згодом, починала ходити до того самого кіно вже з іншим, то по містечку починався шепіток їй у спину: "Гуляща..." :-) Так було, Надя... Але зараз в Острі вже абсолютною нормою є громадянський шлюб і бабусі кажуть одна одній, що онука дістал...

 29.03.2019 11:57  © ... => Костенюк 

Ваша правда. На душі стає тепло, коли прочитаний твір закінчується весіллям. Щастя молодим!
Дякую за коментар!  

 29.03.2019 11:55  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Щиро дякую, Олексанлре Миколайовичу. Мабуть, народна поезія і повинна бути душевною. На те ж вона і народна. З найкращими побажаннями , Надія.  

 29.03.2019 11:52  © ... => Борис Костинський 

Дякую за коментар. Посміхаюся. Хто тобі сказав, що у клуні був секс? Я хіба про цЕ писала? Я написала про чисте, щире кохання двох молодих людей. Звісно, по всякому було. Я от прочитала нещодавно книгу Колина Маккалоу "Поющие в терновнике" (вдруге, до речі). Священик, майбутній кардинал, який дав обітницю безшлюбності, і молодесенька дівчинка покохали одне одного. У них народився син. Звісно про це ніхто не знав, окрім... Ну і т. д. Знаєш, кохання — це таке діло. Тут чітких законів немає. Тут спрацьовують закони серця. Твоєї історії це не стосується.
***І ще одне. Спочатку був написаний вірш, а вже потім я знайшла цю ілюстрацію-репродукцію чиєїсь чудової картини. На жаль, теж не знаю автора.  

 29.03.2019 08:23  Костенюк => © 

Люблю, коли, як у пісні і коли закінчується весіллям))) 

 29.03.2019 01:07  Борис Костинський => © 

Чудове бачення блискучої картини! От тільки мене бере сумнів, що в ті часи, котрі зображені на цьому полотні(навіть не знаю - хто його автор), так легенько можна було залагодити втрату дівочості до весілля. Згадую, скільки віршів у Тараса Шевченка про гіркі долі покриток. Та що там часи Запорізької Січі, коли навіть у моїй молодості секс до шлюбу геть усіма засуджувався, як відверта розпуста. Батьки нищили дочок отим: "А як не візьме тебе за себе, то як тоді жити будеш? Шльондрою?! Падлюка ти! Гуляща!" :-) В моєї жінки була не дуже близька подруга, котра зв`язалася з, усім відомим в містечку, остерським бля*уном. Цей мачо мав "Москвича" і гвалтував дурних дівчат у ньому. Те саме сталося і з цією дівчиною. Батьки, коли взнали, з ким вона втратила цнотливість, то з грязюкою її змішали. Дівчина погрожувала самогубством і справу закрили примусом "гусара" до шлюбу. Історія ця гриміла по Остру і було це на початку 80-х. Отакі справи, Надя, з сексом у клуні. :-)

 29.03.2019 00:06  Панін Олександр Мико... => © 

Народна поезія, душевна. 

Публікації автора Надія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо