06.04.2019 10:27
Без обмежень
45 views
Rating 5 | 6 users
 © Надія

Чужий мужчина мій

Мені, по правді, вже байдуже,

Що ти тепер герой не мій.

При зустрічі сказала б, друже:

— Привіт, мужчина мій чужий!


Не зрозуміти лаві в парку, 

Їй часом просто невтямки, 

Сховалась правда в закамарку —

Хто ж винен? Я? Чи, може, — ти?


Було мені з тобою важко:

В обрАзах був глухий, німий …

Як часто жалив ти, мов пташку, 

Мене, чужий мужчина мій!


З тобою йшли по краю прірви.

І що тепер? Хоч вовком вий!

І в щастя наше ти не вірив…

Так, ти — мужчина… Та не мій!


5. 04. 2019 рік

Картинка з інтернету

Переклад: Крайнюк Надія


Автор вірша Міла Котова



Смт Шевченкове 5. 04. 2019 рік




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 07.04.2019 16:53  Борис Костинський => © 

Так, але ж і не моя... 

 07.04.2019 09:58  © ... => Тетяна Ільніцька 

Так, п. Тетяно. Бувають такі ситуації у подружньому житті, що хочеться забігти від них кудись подалі. Якщо це поодинокі випадки, то з ними ще якось можна змиритись. А якщо це систематично, тоді — "Мужчина мій чужий". Тільки так.

Дякую за чудовий коментар. Вітаю з Благовіщенням!  

 07.04.2019 09:53  © ... => Борис Костинський 

Ну то ж не моя провина в тому. :-)  

 07.04.2019 08:08  Тетяна Ільніцька => © 

Буває і таке, на жаль ((( Не конче у парі саме чоловік - жорстокий егоїст, як у цій, поетично описаній ситуації... 

 06.04.2019 20:53  Борис Костинський => © 

Гоп! Зараз бачу. Негодящий сайт в технічному плані! 

 06.04.2019 18:50  © ... => Борис Костинський 

Дякую,Борю, за коментар. Ну як же ти не бачиш посилання? Воно внизу, під перекладом.  

 06.04.2019 16:01  Борис Костинський => © 

Гарний переклад, хоча посилання на вірш Мили не бачу. Ситуація узята вкрай життєва. Такого вистачає... Любов - справа вкрай складна та іноді дуже гірка... 

 06.04.2019 15:35  © ... => Тетяна Чорновіл 

Так, п. Тетяно. Розводимо руками, коли вже нічого не вдієш.
Дякую Вам за мудрий коментар!
Щастя Вам і добра!  

 06.04.2019 13:17  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже хороший щирий вірш. У житті, як на довгій ниві. Іноді шкодуємо неймовірно за тим, чого не цінували, поки не втратили. Часто розуміння втрати породжує надію. 

Публікації автора Надія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо