16.06.2011 20:23
-
358
    
  4 | 5  
 © Сашко Гриб

Для мене ніхто не зміниться

Не люблю бути надією, 

Себе дарувати людям. 

Або забутою мрією, 

Що тихо вмирає в грудях. 


Не хочу шукати істину, 

Вона не дарує щастя. 

А люди не будуть вічними. 

Всі карти одної масті. 


Я вмію робити боляче, 

І сам відчувати вмію. 

Люблю, коли серце колеться, 

Не дуже – коли німіє. 


Всередині світ хитається, 

Не дивно, що я змінився. 

І знов чекати лишається. 

Чекаю. А час спинився. 


Для всіх я чомусь невидимий, 

Прозорий, пустий, аморфний. 

Я люблячий, вірний, відданий, 

Я поряд, живий. Я гордий. 


Я хочу в вікно дивитися, 

І бачити світ навколо. 

Не бігти вперед, спинитися, 

І вийти за межі кола. 


Так важко теплом зігрітися, 

Якщо твої руки-холод. 

Для мене ніхто не зміниться. 

Для когось я тільки спогад. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.01.2012 00:28  Каранда Галина => © 

це точно. люди не міняються для когось чи для чогось. навіть для себе. їх міняє саме життя, без їх на те відома і згоди. і рідко на краще...