20.06.2011 20:03
-
260 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Наталя Суркова

У кав`ярні

Нарешті ми зійшлись з тобою.  

Обом цього давно кортіло.  

В кав`ярні радіо рипіло  

про щось подібне до любові.  


Навпроти сидимо дзеркально.  

Замок із пальців на столі.  

Та пальці наче не мої.  

Судомить.  

Ліки у бокалі.  


На мене погляд неуважний:  

- Змінилась. Скільки утекло?  

А я - на тебе крізь вино:  

- Не знаю. Згадувати страшно!  


- Та годі! Тільки б жартувала!  

Мабуть, ревнивий чоловік...  

- Мабуть. Представитись не встиг.  

Нагоди з`ясувать не мала.  


Мовчанка. Палиш дорогі.  

На мене ніби не зважаєш.  

Хоча від дня знайомства знаєш:  

не зношу диму і нудьги.  


- Робота? Друзі?  

- Все так само.  

- І досі у полоні рим?..  

До хрусту пальці:  

- Все із цим.  

Як ВИ пішли, - і муза з вами.  


- На ви?  

- На ви...  

Колись покаюсь.  

Бо я збрехала щодо віршів.  

І щодо "ти": лиш так звертаюсь  

до тебе римами у тиші.  


Навпроти. Мовчки. Палиш. П`ю.  

Навпроти. А між нами - світ.  

Життя. Падіння - не політ.  

Але і впавши, ще люблю...  


Рахунок - навпіл. Навпіл - зрада.  

Та не болить. Бо надто звично.  

Недопалок у попільничці.  

А на бокалі слід помади. 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 25.12.2016 11:17  Каранда Галина => © 

заходьте з новими творами) 

 25.12.2016 11:16  © ... => Каранда Галина 

Дякую! 

 21.12.2016 11:26  Каранда Галина => © 
 21.06.2011 00:41  Антоніна Чернишенко 

Оце так... оце чоловіки нині.............