02.04.2018 15:36
Без обмежень
238 views
Rating 5 | 1 users
 © Тетяна Чорновіл

Розквітли котики верби

Розквітли котики верби

Схитнувши тіні сутінкові, 

В весняних обріїв алькові

Знамення мрій чи то журби.


Ще не забувся стужі сніг, 

Та серцю вже нема спокою –

Ось-ось незбіжністю жаркою

Нахлинуть весни слів твоїх.


Й не треба словників, аби

Осмислити в розквіту диві

Зізнання, зимам не властиві, 

Мов ніжні котики верби.


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 09.04.2018 19:17  © ... => Костенюк 

Можливо! Замість якогось комуняцького шабашу!)))

 09.04.2018 19:01  © ... => Люлька Ніна 

Мені дуже приємно, що Вам сподобалось. Дякую!!! 

 07.04.2018 16:30  Люлька Ніна => © 

Які приємні мені слова: " Розквітли котики верби". Так мило по - весняному тепленько.

 03.04.2018 08:49  Костенюк => © 

Може коли з`явиться в нас свято розпущених кутасиків))) 

 03.04.2018 07:49  © ... => Наталія Старченко 

Весна зазвичай минає швидко в городніх клопотах. Але ці сніги справді набридли)). Дякую! 

 03.04.2018 07:47  © ... => Серго Сокольник 

Дякую! Дуже цікава думка про титяву)) 

 03.04.2018 01:28  Серго Сокольник => © 

Та так... Вже все, немов пружина у природі стислось. Розпрямиться у літо, титявою) 

 02.04.2018 15:41  Наталія Старченко => © 

Нарешті) ми так цього чекали 

Публікації автора Тетяна Чорновіл

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 5 | Знайдено: 25
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Лірика квітів;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;