19.07.2011 20:59
-
378
    
  5 | 5  
 © Тарас Іванів († 2012)

Про – фур – сетка в розкаряці

Слова рідкою кров’ю 

Котять сльози по стерні. 

Ми босі діти Сонця, 

Що танцюють на золі. 

З чумою карнавалять, 

Під розбризок йде сім’я. 

Пошлюбний спів все більше травлять… 

Профурсетки холуя. 


В розкаряці між розхристя 

Кряк курдупля посинів. 

Як не тужився – лиш пукнув… 

Проти вітру пісюн звів –  

На снігу щось написати, 

Як не чути – що казати? 

Та і це – крик між лісів, 

Де згубився вітру спів. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.03.2012 13:23  Оля Стасюк