26.02.2021 04:58
for all
24 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Тетяна Чорновіл

Куріпка

Куріпка Український віршований варіант якутської казки

Казали люди, що давно колись

Всі птахи разом в теплий край летіли, 

Крильми гуртом на південь тріпотіли, 

Й додому з вітром повесні неслись.


Куріпка теж літала в ті краї, 

Хоч крила в неї, звісно, слабкуваті.

Тож часто десь сідала спочивати, 

Й чекати всім доводилось її.


Та якось рано холоди підкрались, 

Сніги ще в осінь землю замели.

На південь птахи зграєю збирались

І в поспіху куріпку не взяли.


Зима снігами землю щедро вкрила

Зі стужею морозів та вітрів, 

Куріпка схованки в заметах рила

Для захисту від холоду й звірів.


Ті крила, що слабкі були в польоті, 

Для змаху в небі трохи замалі, 

Пташині стали з лапами в пригоді –

Сніг розгрібати з мерзлої землі.


Тож не боялась, хоч біда спіткала, 

В снігу робила ходи-рівчаки, 

Для їжі в ґрунті корінці шукала, 

Кору вербову, ягель і ростки.


Зробилася в снігу нарядна й пишна, 

Летіти в небі точно не змогла б, 

Збіліла сіра вдяганка колишня

І теплі камуси для двох невтомних лап.


Як птахи в зграї прилетіли з півдня, 

Відбувши зиму по чужих світах, 

Їх вийшла стріти не сіренька бідна, 

А біла вже куріпка, видний птах.


Своїх зрадливих друзів не корила, 

Що кинули самотню та слабку, 

Мандрівників вітала, білокрила, 

І проспівала пісню ось таку:


– Коли гуртом ви в теплий край летіли, 

Мене з собою взяти не схотіли.

Та я в снігах без вас не пропадала, 

Погладшала й гарненька з виду стала.


Минає час, та перельоту втома, 

Куріпку в дні осінні не гнітить –

Вона з тих пір завжди зимує вдома

І в теплий край у зграї не летить.




Якути – корінне населення республіки Якутія (Саха), найбільш чисельний із усіх корінних народів Сибіру. Про предків якутів знаходимо згадку в 14 столітті як кочове плем’я куриканів, які до 15 сторіччя проживали на Забайкаллі. Самоназва народу звучить як саха (в множині сахалар). Є ще давніша назва уранхай (ураанхай, ураангхай).

Більшість якутів проживає в Якутії на території Росії, але є невеликі групи в Магаданській, Іркутській області, Красноярському та Хабаровському краях.

Якутська мова вважається другою державною мовою в Якутії разом з російською, але нею більше говорять в домашньому побуті і в тісному спілкуванні, в культурно-масових заходах. Останнім часом стали виходити на якутській мові радіо- і телепрограми, газети, журнали та Інтернет.

Якутська мова користується алфавітом на основі кирилиці з додаванням деяких оригінальних літер і дифтонгів для відображення подвоєних звуків. Якути – дуже трудолюбивий, витривалий і наполегливий народ, здатний пристосовуватися до нових умов життя, переносити труднощі, незгоди і голод.

Фольклор багатий і різноманітний – древній епос олонхо, пісні, казки. Теми казок різнопланові. Серед них є багато казкових історій з персоніфікованими тваринами. Казка «Куріпка» у цікавій і повчальній формі доносить з давнини історію про те, чому біла куріпка, яка мешкає на території Якутії, не літає в теплі краї на зиму.


Камуси – взуття якутів з оленячої шкіри

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 01.03.2021 07:27  © ... => КАЛЛИСТРАТ 

Дякую Вам за відгук і незабутні спогади! Справді, Вам подарували чудову книжку й пізнавальну. Я аж недавно тільки уяснила для себе, що "олонхо", то назва племен якутів (чи ще може якихось). Всі корінні народи півночі й сходу дяді Стьопи намагались подавати нам під кумедною машкарою тупенького чукчі з анекдоту. Та то вже я в інше звернула))) Мені приємна Ваша увага і одностайність думок на цю тему. 

 01.03.2021 06:46  © ... => Серго Сокольник 

І я в дитинстві захоплювалась читанням, особливо в старших класах про пічні народи. А це раптом натрапила в інтернеті на казки цього циклу та ще й з такими вдалими малюнками. Тож заходилася їх віршувати. Дякую!!! 

 28.02.2021 20:59  Серго Сокольник => © 

Любив я в дитинстві казки різних народів... Навіть ментальність іншу видно... Тоді я не думав над цим, та відмінності відчував... Респект, Таню) 

 26.02.2021 07:52  КАЛЛИСТРАТ => © 

Отличный перевод пани Татьяна! Спасибо!


Эх, ностальгия…. ))))

Помню, как в классе четвёртом, по окончании учебной четверти всех отличившихся учеников награждали книгами.

И вот мне, как отличнику вручают книгу «Богатырь на гнедом коне» (народный эпос племён олонхо/ оронхо) с чёрно-белыми иллюстрациями.

А «хорошисту», сидящему рядом со мной форматную книжку «Дядя Стёпа» с красивыми цветными иллюстрациями. И он, получив её,...