30.05.2021 19:18
для всіх
121
    
  4 | 4  
 © Богдан Дєдок

Жінка з мертвими очима

Ця жінка з мертвими очима підійшла

До мене несподівано, присівши поруч.

Мене єдиного у місті в ніч знайшла,

Бліда як смерть; ти янгол чи ти покруч?


Волосся біле, мов листок паперу,

Кістляві руки обхопили мої плечі.

Словами, що не личать навіть офіцеру,

Вона відрізала усі шляхи до втечі.


Вона зі мною слідкувала за дощем,

Вона тягнула мене знову із собою,

Вона благала бути з нею ще і ще;

Вона - єдиний співбесідник у запої.


Вона приходить то німа, як привид,

То так кричить - аж дзвін у голові.

Отак приходить, не шукаючи вже привід,

Моя самотність знову візаві.



Славутич, 28.05.2021

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.05.2021 09:21  Ольга Шнуренко => © 

Вона завжди приходить без запрошення,
Її обійми, наче лід, холодні.
В душі відразу морок і спустошення,
І дивний сильний потяг до безодні…

 30.05.2021 20:33  Анатолій Костенюк => © 

Колись давно - знайома тема,
а зараз спокій - це проблема!

 30.05.2021 20:31  Каранда Галина => © 

{#} 

))) чогось така в мене реакція))).

Вибачайте!)

Терміново міняйте її на когось з живими очима, бо аж моторошно!

Рима "привід" - "привид" класна, але я не розумію, що мені в словосполученні "не шукаючи і привід" муляє... не знаю, як це пояснити. Приміряла і так, і сяк. Мені чомусь хочеться тут "не шукаючи вже привід". А якщо з "і", то чомусь тоді "не шукаючи і приводу". Може, я не права. Правила, яке б пояснювало, чому оце "і" змушує міняти знахідний відмінок на родовий, я не знаю))