Нічне новосілля
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Якось видовбав дятел для білки дупло
В сучкуватому стовбурі граба в ліску.
Затісним було в білки колишнє житло,
Тож вселилася радо в домівку містку.
Й дятла на новосілля позвала зрання:
– Майстре вмілий! За труд я тебе пригощу!
Прилітай, буду ждати тебе серед дня –
Борщ з грибами зварю і млинців напечу.
Дятел мусив відмовитись не без жалю,
Хоч уже й уявляв тую страву смачну:
– На замовлення всім я тут дупла роблю,
Так щоденно труджусь – уночі лиш засну.
– Я на борщ прилечу! – десь між гілля згори
Обізвався кажан, що не спав на біду,
– А як свято влаштуєш нічної пори,
Й двох сичів за компанію ще приведу.
Хоч гостина нічна завдавала журби,
Та крутилася білка в дуплі, як могла –
Ще завидна в борщі докипали гриби,
А млинці вже до місяця всмак напекла.
Відбулось без проблем новосілля вночі,
Тільки в сутінках час трохи швидко минав,
Гучно «Ух» та «Пугу» голосили сичі,
А кажан мовчки борщ на весь рот наминав.
Та здолати млинці гості все ж не змогли,
Бо повіки злипались до сну, як на зло.
Тож і дятлу на снідання ще занесли,
Щоб поїв перед тим, як довбати дупло.