13.06.2021 21:41
for all
18 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Алла Мейта

Падає небо краплями на бетон

Падає небо краплями на бетон,  

Вивільняє жилаву смуту літа.  

Проростати пагоном - моветон,  

Ліпше поплестись плющем по липі.  

Краплі розтікаються в сизий пар,  

До веселки треба сонця й повітря,  

Гідно протанцьовує свої па 

На алеї каштан свічкоподібний.  

Вітер-здиба сховає в кишені руки,  

Висушить мокрий натяк грози,  

Зеленою впертістю пагін проб`є сірі звуки 

Щось про себе скажи, щось скажи... 



Софіївська Борщагівка, 12.06.21

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 23.06.2021 11:49  © ... => Ольга Шнуренко 

Дякую, пані Ольго.
Неологізми-це ризикові експерименти. Якщо вони не прочитуються, то сигнал бути з цим обережним, бо ж пояснювати поезія не передбачає. Ваш відгук для мене- привід думати. 

 23.06.2021 11:44  © ... => ВІКТОР НАСИПАНИЙ 

Щиро дякую за відгук. 

 21.06.2021 15:39  ВІКТОР НАСИПАНИЙ => © 

Гарно пишете. Яскраво! 

 14.06.2021 09:38  Ольга Шнуренко => © 

Чудова пейзажна замальовка. "Жилава смута і вітер-здиба" можна було б запатентувати як авторські неологізми, але особисто я не не розумію семантику цих образів. Може поясните мені...

 13.06.2021 22:12  Каранда Галина => © 

)))) так а що про мене слухати)) З моїх публікацій відсотків 70 - про мене!)))

 13.06.2021 22:09  © ... => Каранда Галина 

Дякую, пані Галино! Охоче би послухала про Вас. Якщо читачу відгукнулося, то ж уже стає співучасником.
Щиро дякую за Ваші відгуки! 

 13.06.2021 22:00  Каранда Галина => © 

аж захотілося щось про себе сказати... зупинило тільки те, що явно ж не мене питають!)))
сподобалося!