29.08.2021 09:38
для всіх
123
    
  4 | 4  
 © Добродій Ольга Іванівна

Моя осінь

Сивими туманами, наче мами косами, 

Розсипає осінь роси над покосами, 

Сірими перинами накриває небо, 

Виряджає в вирій солов’їний щебіт.


Теплими долонями, наче руки тата, 

Обіймає осінь айстри біля хати…

Господиня-осінь, щедра добра бабця

Яблука збирає, щоб маґлайчик вдався…


В червонім віночку по садах гуляє, 

Молоденька осінь на сватів чекає.

Промайнуло літо і перша пречиста, 

Засилай, коханий, сватів урочисто.


Відкриває осінь школи коридори –

Перший клас – уперше, всі інші – повтори.

І сміються діти з ранцями на плечах, 

І сміється вчитель радісно малечі.


А моя де осінь? Не збагну я нині:

Поклонюся мамі? Чи малій дитині?

З чим вона до мене: з сонцем чи дощами?

Із холодним ранком? З мерзлими ночами?


Пролітають в небі птахів прощальні звуки, 

Зупинися, осінь, візьмемось за руки…

Притомилась трохи? В хатці заночуєш…

Білими світами все життя мандруєш…


Швидко сутеніє, коли осінь в хаті…

Може, тобі, мила, казку почитати?

Я тебе боялась, було страшно досі

Зустрічати власну осінь на порозі …

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.09.2021 10:36  Надія Крайнюк => © 

Дякую Вам за цю неймовірну красу. Дуже гарно! Хай щастить Вам і Вашій осені.

 05.09.2021 21:24  Микола Коржик => © 

О! Та осінь красою ще і весну перевершить. Треба вміти не просто дивитися, а бачити... Вірш - чудовий.

 29.08.2021 11:12  Каранда Галина => © 

Ой! Не ту осінь притягла!))) Ця не просилася, ця сама вискочила, без спросу!). Зараз знайду потрібну...

Вірш - Осінь. Автор: Каранда Галина

 29.08.2021 11:05  Каранда Галина => © 

Поставила "чудово", все дуже гарно. Трохи збилася на повторах і на птахів прощальних звуках.

Нагадали мені мою осінь... можливо, я вже й ділилася нею з вами, але притягну ще раз: дуже вона сюди проситься)

Вірш "Осінь" | Каранда Галина

 29.08.2021 10:29  Анатолій Костенюк => © 

Зворушлива елегія. Дякую.