12.01.2022 06:11
for all
6 views
    
rating - | no usr.
 © Тетяна Чорновіл

Свято першого сніжку

Свято першого сніжку

Зима з вітрами стужу швидко

Снує морозом запізнілим, 

Аж ген до лісу, скільки видко

Захурделила пухом білим

В дворах, у полі і в садку.


Там, де вгорнула тінь крислата

Шорстку осику товстокору, 

Зійшлись ватагою звірята

В дуплину їжака простору

На свято першого сніжку.


Приніс капусняку в горняті

З діброви заєць манівцями, 

А білка – терну в шоколаді, 

Із жолудевими млинцями

Прибігла миша на поріг.


Як знатний кулінар, до свята

Їжак грибків напік ще зранку:

– Скуштуйте, хата чим багата –

З осінніх яблук запіканку

Та горобиновий пиріг.


Звірята славно святкували!

Сові ж на гілці голод снився, 

То ще й її за стіл позвали

З шпаком залітним, що спізнився

І в теплий край не полетів.


Господар щедрий – гості раді.

Навіє ще зима відлигу, 

А поки в білому безладді

Спадав сніжок святковий тихо, 

В слідах на стежці шурхотів.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись