Не лишай
з рубрики / циклу «Послання до коханого»
Повертається сонце на зиму,
І злітає в захопливих снах
Та щемка і терпка журавлина
У холодних, бездушних очах.
Не лишай... Посиди іще трошки...
Не іди у тонке майбуття...
Я ще хочу відчути морошку
Твого диво-п’янкого життя.
Я відчути безмежно-безмежно
Хочу очі твої і твій блиск.
Хай і сердиться той протилежний
До чеснот усіх твій обеліск.
І в безмежних очицях барвінку,
Як засне вже і тиша, і сад,
Розкажи ще про ніч, лиш не дзвінко,
Як для серця росте виноград...
Не лишай... Посиди іще трошки...
Не іди в ту підкорену ніч...
Я ще хочу відчути морошку
Твоїх, вітре мій, золотих віч.
