01.09.2011 20:01
-
349
    
  5 | 5  
 © Каранда Галина

Так хочеться придумати кохання…

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Так хочеться придумати кохання…

Бо що ж удієш, як його немає.

І розбудить придушене бажання –

Воно однаково підміни не пізнає.


Для себе серце віднайде страждання…

Воно ж бо не уміє тихо жити.

Даремно розум пише заклинання –

Не визнають його за ворожбита.


Та от біда – себе я обдурила, -

Те почуття придумане зростає.

А розум не встигає різать крила

Й у боротьбі з душею відступає.


…Навіщо я придумала кохання ?



24.06.09

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.02.2013 18:01  Світлана Рачинська 

Дуже гарно))) "А розум не встигає різать крила
Й у боротьбі з душею відступає." - просто істинна!
Чудово!

 15.03.2012 23:09  Галина Російчук 

Чуттєво! Сподобалося!

 18.02.2012 22:52  © ... => Олександр Букатюк 

))))) добре! ще пару раз зримую вечір-плечі і мрії-вії, - і більше не буду!:))))))) ну, хіба разочок віршІ - душІ( це я справді люблю!))))))))))))))))

 18.02.2012 22:46  Олександр Букатюк => © 

кохання є!) уникайте міліон раз повторюваної рими (кохання-бажання), а загалом гарний вірш)

 02.09.2011 00:35  © ... => Оля Стасюк 

оце ж твій вірш прочитала і згадала свій старий

 01.09.2011 20:39  Оля Стасюк 

Знайома ситуація. Вірш дуже гарно її описав.