Каранда Галина Так хочеться придумати кохання…
Так хочеться придумати кохання…
Бо що ж удієш, як його немає.
І розбудить придушене бажання –
Воно однаково підміни не пізнає.
Для себе серце віднайде страждання…
Воно ж бо не уміє тихо жити.
Даремно розум пише заклинання –
Не визнають його за ворожбита.
Та от біда – себе я обдурила, -
Те почуття придумане зростає.
А розум не встигає різать крила
Й у боротьбі з душею відступає.
…Навіщо я придумала кохання ?
24.06.09
25.02.2013 18:01 Світлана Рачинська |
 Дуже гарно))) "А розум не встигає різать крила |
15.03.2012 23:09 Галина Російчук |
 Чуттєво! Сподобалося! |
18.02.2012 22:52 © ... => Олександр Букатюк |
))))) добре! ще пару раз зримую вечір-плечі і мрії-вії, - і більше не буду!:))))))) ну, хіба разочок віршІ - душІ( це я справді люблю!)))))))))))))))) |
18.02.2012 22:46 Олександр Букатюк => © |
 кохання є!) уникайте міліон раз повторюваної рими (кохання-бажання), а загалом гарний вірш) |
02.09.2011 00:35 © ... => Оля Стасюк |
оце ж твій вірш прочитала і згадала свій старий |
01.09.2011 20:39 Оля Стасюк |
 Знайома ситуація. Вірш дуже гарно її описав. |