Липнева ніч

Вірш про липень

Липневим подихом проллється ніч

На квіти ніжні, пишносонні.

Дарує ніч, липнева тепла ніч

Ці очі – заплаканні й бездонні.

Нечутним порухом самотньої душі

Народиться незвідане й прекрасне

І в цій наврочистій нічній імлі

Шукатиме і болю й щастя, власне.

В кімнаті прОстує нове мале життя

Так вперто тягненяться до зірки.

Таке наївне те моє живе дитя

Й таким залишится навіки.

Липнева ніч народить цю любов

Таку свою, криштальночисту.

І закіпить у жилах мОя кров,

І біль, і радість — все навмисне.

Ця ніч залишить в серці слід,

В душі поселить дивний смуток

Липнева ніч без кривд та бід,

Я дякую за твій медовий поцілунок.