11.05.2025 22:16
для всіх
4
    
  - | -  
 © Тетяна Амеліна

Вони

Вона була зі сталі, він - з металу,  

Вона кохала палко, він - зухвало,  

Вона пишалась ним, він нею - марив,  

Над ними небо не ховалось в хмари. 


Він був багатогранним й дуже різним,  

Дбайливим і вразливим, часом - грізним,  

Вона його з мільйонів вирізняла,  

Й власноруч хмари з неба розганяла… 


Вона була його життям і суперсилою,  

Він - її серцем, вірою й надією… 

Й назвуть колись їх іменем бульвари,  

Бо в їхнє небо знов вернули хмари... 



Київ, 02.02.2025

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!